юрисдикція суду щодо справ окремого провадження

юрисдикція суду щодо справ окремого провадження

Стаття 15. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ: Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім -

§ 2. Цивільна юрисдикція суду. Наслідки порушення правил підвідомчості цивільних справ: Повноваження судів здійснювати правосуддя по тих чи інших цивільних справах встановлюються також за допомогою цивільної юрисдикції. Цивільна юрисдикція суду визначається колом цивільних справ, які ним можуть бути розглянуті і вирішені. Цивільна -

Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. 1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.  3. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про

3. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. 4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи. 5. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укладення

Юрисдикційний порядок оскарження рішення щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій.. оскарження рішень державного виконавця, стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій, боржник, стягувач, сторона виконавчого провадження, судова практика, Адвокат Морозов

2. Розмежування юрисдикції загальних судів щодо справ позовного, наказного та окремого провадження. 3. Юрисдикція окремих категорій справ позовного провадження. 4. Наслідки порушення правил цивільної юрисдикції. 5. Загальна характеристика підсудності: поняття, порядок визначення, класифікація.

компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, є незаконною в частині закриття провадження у справі за позовом ТОВ «Шалигинське» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором поставки. За таких обставин відповідно до пункту 2 частини першої статті 355 і частин першої та другої статті 3604 ЦПК України ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 20 січня 2015 року, ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 25 березня 2015 року та ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2015 року підлягають скасуванню в частині закриття.

Закриття провадження по справі — закінчення провадження у справі без постановлення судового рішення за наявності підстав, які свідчать про те, що процес виник неправомірно або його продовження є неправомірним. Залишення заяви без розгляду — закінчення провадження у справі без постановлення судового рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена й при повторній неявці сторін.  Засуджений у кримінальному провадженні — обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.

Формою розгляду справ цивільної юрисдикції є провадження (позовне, наказне та окреме). Справи, які окремо віднесені до юрисдикції суду, вирішуються за правилами, визначеними законами України. Залежно від того, чи належить вирішення спорів до відання судових чи інших органів, цивільну юрисдикцію поділяють на: · Виключну  1. Виключна- юрисдикція, за якою розгляд певної категорії цивільних справ належить виключно до компетенції суду. Наприклад, лише у судовому порядку вирішуються питання про позбавлення батьківських прав, визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи недієздатною і т. ін. 2. Альтернативна- юрисдикція належить як суду, так і іншому юрисдикційному органу.

Андріанов К. До питання про юрисдикцію Європейського суду з прав людини // Право України. – 2000. – №8. Андрушко А.В. Принцип диспозитивності цивільного процесуального права України: Автореф. дис. … канд..юрид.наук: 12.00.03. /  Бєлікова С. О. Прокурор як учасник виконавчого провадження у справах щодо захисту прав та інтересів дітей [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Бєлікова Світлана Олександрівна ; Ген. прокуратура України, Нац. акад. прокуратури України. – Київ, 2015. – 20 с.  Дубчак Л.С. Наказне та окреме провадження в цивільному судочинстві України [Текст] : навч. посіб. / Дубчак Л. С. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. – 137 с.

2. ^ Юрисдикція суду щодо справ позовного провадження. Частина 1 ст. 15 ЦПК закріплює правила предметної юрисдикції. У ній зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства.  У справах окремого провадження, оскільки в них відсутній спір про право, порядок їх розгляду судами дещо спрощений. Для вирішення питання про можливість судового розгляду справи наявність спору про право є обов'язковою, оскільки звернення до суду в порядку позовного провадження за захистом свідчить про наявність спору про право цивільне. Відсутність спору про право між сторонами унеможливлює звернення до суду.

Юрисдикція суду — це компе-тенція однієї структури (ланки) су-дів щодо розгляду справ певного виду або категорії спорів. Зокрема, адміністративна юрисдикція — це компетенція адміністративних су-дів щодо розгляду адміністратив-них справ (справ адміністративної юрисдикції). Отже, коли йдеться про юрисдикцію суду, то мається на увазі одна із складових компетенції, повноважень суду щодо розгляду справи. З визначенням юрисдикції спору розглядається також зміст структури судів, до компетенції яких належить розгляд цього спору.

В судах цивільної юрисдикції спір про право не допустимий у справах окремого провадження та справах наказного провадження. У господарських процесуальних відносинах відсутній спір про право у справах щодо банкрутства. Враховуючи зміни в чинному законодавстві, наявність спору про право втрачає актуальність. Якщо суд загальної юрисдикції, керуючись нормою ст. 15 ЦПК України, розглядає в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовід