концентрація шлункового соку

концентрація шлункового соку

шлункової секреції і якості шлункового соку дозволяла певним чином судити про ефект амінокислоти на шлункову секрецію.  Концентрації іонів Na+ і К+ як в тканині слизової оболонки шлунка, так і в секреті залоз, є важливими показниками у функціонуванні секреторних клітин шлункових залоз. Тому важливо було дослідити, чи змінює таурин концентрації іонів Na+ і К+ у шлунковому соці, стимульованому гістаміном, в наших експериментах.

При гастритах і зменшенні кислотності шлункового соку гнилісні процеси в шлунку можуть бути причиною неприємного запаху з рота у хворих. Пепсин виділяється основними клітинами залоз шлунка в неактивній формі, у вигляді проферменту (попередника пепсину) – пепсиногену. Останній під впливом соляної кислоти перетворюється в активний протеолітичний фермент – пепсин.

Шлунковий сік :: Анатомія, будова, функціїШлунковий сік - Шлунковий сік - Складний по складу травний сік, що виробляється різними клітинами слизовоїоболонки шлунка. Чистий шлунковий сік явля

Шлунковий сік — секрет трубчастих залоз, розташованих у слизовій оболонці шлунка; бере участь у складному процесі травлення; секретується через 5–10 хв після їжі. Поза травленням шлунковий сік не виділяється. Дослідження шлункового соку має важливе значення для оцінки функціонального стану шлунка. Воно включає вивчення фізико-хімічних властивостей і мікроскопічне дослідження.

Регуляція шлункового соковиділення. Шлунковий сік виділяється протягом доби, але вживання їжі значно посилює його виділення. Секреція шлункового соку у кількісному і якісному відношенні тонко пристосована до характеру їжі. У дослідах із ізольованим шлуночком І.П.Павлов довів, що: 1.Більше всього соку виділяється при споживанні м’ясної їжі , менше при споживанні хліба та молока. 2.Тривалість секреції теж буває різною: а) на м’ясо - 7 год. б)на хліб - 10 год. в)на молоко - 6 год.

Парієтальні клітини фундального (синонім головних) залоз шлунка секретують соляну кислоту - найважливішу складову шлункового соку. Основні її функції: підтримка певного рівня кислотності в шлунку, що забезпечуєперетворення пепсиногену в пепсин, перешкоджання проникненню в організм хвороботворних бактерій і мікробів, сприяння набухання білкових компонентів їжі, підготовка її до гідролізу.  Концентрація бікарбонатів в шлунковому соку - 45 ммоль /л. Пепсиноген і пепсин.

Крім того, шлунок є харчовим депо. Механічна обробка їжі забезпечується моторної діяльністю шлунку, хімічна здійснюється за рахунок ферментів шлункового соку. Подрібнені і хімічно оброблені харчові маси в суміші з шлунковим соком утворюють рідкий або напіврідкий хімус. Шлунок виконує такі функції: ­ секреторну

Саме соляна кислота є основною складовою шлункового соку, за допомогою якого орган перетравлює надійшла їжу. Без присутності Hcl цей процес буде неможливим, а отже, живлення всього організму порушиться. Інші кислоти присутні в шлунку рідко або в дуже незначних кількостях.  Концентрація HCl в усьому кількості синтезованого травного соку є показником кислотності. Саме від цього показника залежать симптоми різних захворювань органів ШКТ.

Функції шлунка. Склад шлункового соку. Травлення в шлунку у дітей. Травлення в шлунку у дітей.  У дітей до 6-7 років із-за низької концентрації НСl шлунковий сік має слабкі бактерицидні властивості. Це сприяє підвищенню до шлунково-кишкових інфекцій. Травлення в шлунку у дітей. ü у перші 2 місяца життя білки розщеплюються недостатньо. ü у 2-3 месяці краще перетравлюються білки рослинного походження, з 5 месяців -тваринного походження. У ранньому віці у шлунковому соці присутні

Кислотність шлункового соку в наш час визначається в рідкісних випадках і практично завжди тільки в умовах стаціонару. Такий важливий критерій нормального функціонування шлунка та дванадцятипалої кишки поступово забувається.  Ознаками підвищення кислотності шлунка соку є збільшення рівня соляної кислоти. Нормальні показники рівня соляної кислоти наступні. Натщесерце у здорових чоловіків середня кількість становить 3,3 ммоль / год (може бути в межах від 0 до 9).

кислоти шлункового соку, якщо масова частка HCI в ньому. становить 0,5-0,54%? ω (HCI) = 0.5-0,54%; I спосіб. 1) Знаходимо середньо арифметичний вміст. СХ = ? соляної кислоти шлункового соку: 10. ϖ CP. = 0,5 + 0,54 2. = 0,52%; 2) Нехай є 100г (100мл) шлункового соку.  Відповідь: молярна концентрація HCl шлункового соку. становить 0,142моль/л. II спосіб. 1) Знаходимо середньо арифметичний вміст соляної кислоти. шлункового соку: ϖ CP. = 0,5 + 0,54 2.

Отримані дані дозволяють оцінити травну здатність шлункового соку, моторно-евакуаторну функцію шлунка. За непрямими даними (концентрація хлористоводневої кислоти) можна судити про стимуляцію утворення гастроінтестинальних гормонів і активності протеолізу, вирішити питання про подальший план обстеження хворого.

Шлунково – кишкові розлади порушують нормальний порядок засвоєння їжі. В організм перестають в достатніх кількостях надходити живильні речовини. Це не дуже страшно, так як наш організм має великі резервні запаси.  У шлунку їжа обробляється кислотою і деякими ферментами, перемішується.

Особливості змін біохімічних показників шлункового соку в пацiєнтiв. Iз гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Резюме.  у слизовій оболонці шлунка незалежно від функціо-нального стану сфінктера Одді. Збільшення агре-сивних властивостей шлункового вмісту проявля-лось у знижені рН шлункового соку та вірогідному (р < 0,001) підвищенні активності пепсину.

У шлунку відбуваються процеси травлення їжі під впливом шлункового соку. Шлунковий сік - це продукт зовнішньосекреторної діяльності залоз шлунка. Він має кислу реакцію (рН 1,5-1,8). Склад шлункового соку відповідає кількості та якості їжі. До складу шлункового соку входять: ♦ пептинази (пепсиноген, гастриксин, желатиназа, хімозин), які гідролізують білки; ♦ ліпаза, яка гідролізує емульговані жири.