які українські землі на 1649 лишалися під владою польщі

які українські землі на 1649 лишалися під владою польщі

Наступ Польщі на західні землі України розпочав король Казимир ІІІ Великий, у квітні 1340 р. вступивши в Галичину. Місцеве населення не захотіло сприйняти цю владу. Невдовзі галицькі бояри відновили своє правління краєм. Їх підтримала у цій боротьбі Литва. Протягом понад двох десятиліть поляки у союзі з угорцями билися з литовцями, підтримуваними більшістю українців, за Галичину й Волинь. Називалося це хрестовим походом проти язичників-литовців та схизматиків-православних. Нарешті, у 1366 р. Казимир ІІІ підпорядкував собі майже всі зазначені землі. Територія Польщі зросла приблизно в 1,5 рази.

Українські землі під владою Польщі. Проти Кревської унії виступила литовсько-українська опозиція на чолі з князем Вітовтом, двоюрідним братом Ягайла, яка домоглася збереження Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави (див. Городельська унія). У 1392 за Острівською угодою.  -- унія сприяла активізації руху опору проти польських феодалів у Литві. Українські землі у складі Польщі. 1387 р. Галичину було остаточно долучено до Польщі за королеви Ядвіги. Територія Польщі за рахунок Галичини і частини Волині збільшилася вдвоє. Відтоді Галичину було перетворено на провінцію Польщі. Селянство становило основну масу населення західноукраїнського краю і було залежним від польської шляхти.

Роздiл четвертий УКРАЇНСЬКI ЗЕМЛI ПIД ВЛАДОЮ ПОЛЬЩI ТА ЛИТВИ (кiнець XIV - перша половина XVII ст.): 1. Загальна характеристика перiоду Стан феодальної роздробленостi Русi, характерний для попе-редньогб перiоду, не мiг тривати вiчно. Навiть в умовах економiчної i полiтичної вiдокремленостi князiвств вiдбувався, хоч i поступовий, але неухильний -

Із цього часу українські землі більше не становитимуть серцевину важливих політичних об’єднань, а доля населення України, за винятком кількох коротких періодів національного самоствердження, вирішуватиметься у таких далеких столицях, як Варшава, Москва чи Відень[1]. З культурної та економічної точки зору статус України також занепадатиме до рівня важливої, та все ж периферійної провінції, а її еліта асимілюватиметься з культурою та політичними системами чужоземних володарів. Населення України, що не тільки перестало бути панівним, а й саме потрапило в неволю, тепер боротиметься й за політичне

Посилення польського впливу на українські землі. Повстання литовсько-руської знаті на чолі із князем Свидригайлом. Відновлення та остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств.  Боротьба українських та білоруських князів на чолі з Свидригайлом за незалежність Білорусі та України від Польщі. Утворення “Великого князівства Руського”. 1452 р.

Процес об’єднання земель під литовською владою після смерті Міндовга був продовжений великим князем Гедиміном (Гедимінасом, 1316-1341 pp.), саме який започаткував правлячу династію (Гедеміновичів) і почав наступ на південно-західні руські (українські) землі. Утім, деякі історики вважають, що початок литовської доби в Україні поклав син Гедиміна Любарт (свояк Юрія II), який у 1340 р. приєднав до своєї держави Волинь та Галичину. Проте ненадовго. Протягом багатьох десятиліть ці землі переходитимуть від Литви до Польщі й навпаки, аж поки ці держави не вирішать об'єднатися. Згодом про свої на

У польсько-литовську добу відбуваються важливі процеси і в соціальній сфері: формуються шляхетський та міщанський стани; православне духовенство починає втрачати позиції і активно витісняється католицьким; різні категорії селян перетворюються на одну верству — кріпаків; виникає нова соціальна група — козацтво.

Работа по теме: Довідник Історія. Глава: §29. Українські землі під владою Польщі. ВУЗ: НАУ.  У XIV ст. — першій половині XIX ст. в Польщі, Литві, Білорусі, на території Правобережної України — комплекс земельних угідь, на яких феодал вів власне господарство, використовуючи працю кріпаків. Крім хліборобства й скотарства, що становили основні заняття українських та литовських селян, у фільварках розвивалися й промисли, у тому числі бджільництво, млинарство, пивоваріння та винокуріння.

В цей же час, українські землі, що перебували під владою Польщі, Галичина, Західне Поділля потерпали від політики покатоличення та ополячення. Відбуваються інтеграційні процеси двох держав, що врешті решт призвели до підписання Кревської та Городельської уній. Процес входження українських земель до складу Литви та Польщі та процес об’єднання обох держав розглядатимуться в розділі першому «Українські землі під владою Литви та Польщі у ХІV – ХVІ ст.»  Незважаючи на намагання Литви та Польщі об’єднатися в одну державу, цей процес після Кревської та Городельської унії призупинився. Продовження цих подій бачимо при підписанні Люблінської унії.

У 1434 р. на землях Галичини створювалося окреме Руське воєводство, на яке поширювалося загальне польське право та католицизм. У 1434 р. було приєднано до Польського королівства західне Поділля, на території якого створено Подільське воєводство. У 1434 р. був виданий привілей польського короля Владислава ІІІ, згідно з яким місцева українська православна шляхта зрівнювалася в правах із польською католицькою.

з XVI ст. на українських землях діяли Литовські статути — кодекси середньовічного права Великого князівства. По-друге, попри те, що власне литовські землі становили приблизно лише одну десяту всієї держави, литовці не асимілювалися у східнослов'янському етносі, а навпаки, чимдалі посилювали централістські тенденції. Слайд 8. Слайд 9.  Все це зумовило для Литви вибір союзника в особі Польщі, яка до того ж потрапила в залежність від Угорського королівства. Слайд 12. В серпні 1385 р. у м. Крево було підписано угоду про об'єднання (унію) між Великим князівством Литовським і Польським королівством.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського! Литовське князівство утворилося в XIII ст. У XIV ст., за князя Гедиміна (1316-1341 рр.) та його синів Любарта і Ольгерда (1345-1377 рр.) Литва здобула більшу частину білоруських, українських, частину російських земель.  Прагнення Литви і Польщі об'єднати зусилля перед небезпекою з боку могутнього Тевтонського ордену, який панував на Балтійському узбережжі, з боку Московського князівства, авторитет якого зростав після перемоги над татарами в Куликовській битві 1380 р., з боку Кримського ханства (виділилося у 1443р. із складу Золотої Орди, з 1475р. визнало залежність від Османської імперії).

Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Перехід українських земель під владу Литви. Литовці у XIII—XIV ст. дуже активно діяли й мали значний вплив на політичні процеси в Східній Європі. Розбудовуючи власну державу, вони вели напружену боротьбу з німецьким Тевтонським орденом у Балтії, воювали з поляками на Заході” татарами на Сході та Півдні.  Видав доньку Алдону за сина польського короля Володислава Локетека Казимира; Інша донька, Марія, стала дружиною тверського князя Дмитра Михайловича. Таким чином він підтвердив претензії своєї династії бути однією з найвпливовіших у Східній Європі.

Українські землі за Кревською унією. Маючи тепер за собою Польщу, Ягайло з Вітовтом заходилися формувати більші князівства, які були в землях Великого князівства Литовського.  Королівська рада як постійно діючий орган влади сформувалася приблизно у середині XIV ст. До складу ради входили: королівський (коронний) канцлер та його заступник — підканцлер; коронний маршал, який керував королівським двором, здійснював нагляд і чинив суд над придворними, та його заступник — надвірний маршал; коронний підскарбій — охоронець королівської скарбниці та його заступник — надвірний підскарбій.  За різних складних умов українські землі зуміли все ж таки зберегти високий рівень своєї правової культури.

2. Українські землі під владою Польщі. Головними причинами експансії щодо України були: оволодівання багатими українськими землями; зміцнення свого військового потенціалу, своїх кордонів. У 50 – 60-ті роки ХІV ст. українські землі – Чернігівщина, Сіверщина, Київщина, Переяславщина, Поділля – були приєднані до Литви. Населення України опору литовцями фактично не чинило, подали Велике князівство Литовське не порушувало існуючих на українських землях звичаїв та системи управління.  У результаті унії відбулось включення литовських, білоруських та українських земель до складу Польщі. Унія поклала початок ліквідації Литви як окремої держави.